- скородити
- с.-х., перен.боронова́ть; диал. скоро́дить; цара́пать
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
скородити
Смотреть что такое "скородити" в других словарях:
скородити — джу, диш, недок., перех. і без додатка. 1) Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати. || чим. Залишати на чому небудь сліди у вигляді довгих заглибин. 2) розм. Те саме, що дряпати I 1). 3) перен., рідко. Завдавати ударів кому небудь … Український тлумачний словник
скородити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доскороджувати — ую, уєш, недок., доскоро/дити, джу, диш, док., перех. Закінчувати скородити; скородити до кінця, до певної межі … Український тлумачний словник
проскородити — джу, диш, док., перех. 1) Док. до скородити 1). 2) також без додатка. Скородити якийсь час … Український тлумачний словник
поскородити — джу, диш, перех., с. г. Док. до скородити … Український тлумачний словник
скороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скородити. || скоро/джено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
скородження — я, с. Дія за знач. скородити 1) … Український тлумачний словник
скородитися — диться, недок. Пас. до скородити 1) … Український тлумачний словник
дряпати — I = дряпонути (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), дряпонути, шкрябати, шкрябнути, дряпатися, дерти, драти, скородити; роздряпувати, роздряпати, роздирати, роздерти, розідрати, обдирати, обдерти,… … Словник синонімів української мови
боронити — [Ⅰ.] ную, нуєш, нує, Пр. Боронувати, волочити бороною, скородити. Заборонив єс поле, але того мало. [Ⅱ.] роню, ниш, нит, Пр. Обороняти когось перед чимось … Словник лемківскої говірки
